Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Олежа: Чуваки, буржуйский мир просто обманывает нас! Вот тебе и популярные блогеры, они прячут от нас всю правду. Недавно сам в этом убедился, когда купил закладки с кодеином, да понял, что всё не так, как нам тут показывают.
Жорик: Да братан, я тебя понимаю. Хочешь, взбодримся джантиком и поговорим об этом?
Олежа: Да, бро, давай обсудим. Взялись старыми добрыми драчами, и можно поговорить.
Начну с самого начала, когда решил попробовать закладки с кодеином. Знаешь, это такой препарат, который изначально делался как мощное обезболивающее. Но у нас, гопников, это стало популярным наркотиком. Правда, не так запросто его достать. Всё дело в том, что его продажа запрещена в России, и в аптеке не купишь.
Жорик: Ну, и как же ты его заполучил?
Олежа: Да, братан, было нелегко, но нашел парня, который занимается этим. Он предложил вариант – доставить через Интернет. Но как оказалось, это всё очень опасно, и надо быть осторожным. В общем, купил я этот кодиш и решил испытать его действие.
Олежа задумчиво рассматривает дороги на своих руках.
Жорик: Ну и как, чувак, какой у тебя вайб после этого кодеина?
Олежа: Слушай, это было что-то психоделическое, сказочное. Все вокруг начало двигаться, как будто в параллельной реальности оказался. Вайб был точно из другого мира, чувствовал себя таким свободным и беззаботным.
Прошло некоторое время, и я стал задумываться о причинах такого скрытия кодеина и популярными блогерами.
"Что-то тут нечисто", - подумал я.
Жорик: И что ты выяснил, братан?
Олежа: Все эти блогеры, которые показывают свою роскошную жизнь, на самом деле не такие уж и успешные. Большинство из них просто продвигают себя и свои фейковые идеи для заработка денег. Они скрывают правду от своих подписчиков. И самое интересное – они даже не пытаются показать реальность. Каждое их слово и действие контролируется спонсорами и сотрудниками.
Жорик: Ох, да они негодяи! И что ты сделал с этим знанием, братан?
Олежа: Сначала решил поделиться этой информацией с друзьями на форумах. Но все засмеялись и не поверили. Тогда я решил пойти дальше. Создал свой собственный блог, где буду откровенно рассказывать о том, что происходит на самом деле. Отправился на поиски других единомышленников. И нашел группу парней, которые разделяют мои взгляды.
"Вот теперь мы поймали волну!" - думал я.
Жорик: Круто, мэн! И что вы теперь делаете?
Олежа: Ну, мы собираем все возможные доказательства, чтобы разоблачить этих блогеров перед их подписчиками. Их фальшивые жизни, фейковые деньги, всё должно быть раскрыто. Нам нужно вернуть людям правду о реальности.
И, конечно же, мы продолжаем употреблять наши дорогие закладки и гаш – это наша маленькая тайна.
| Олежа: |
Мы не спим, дабы поднять всех народ! |
| Жорик: |
Олежа, ты прав, братан! Нам нужно показывать своим сверстникам, что реальность совсем не такая, как нам продают эти блогеры. Мы с тобой не просто гопники, мы обладаем знаниями и силой менять этот мир. |
Олежа: Именно так, Жорик! Мы продолжим наше дело, будем разоблачать и просвещать молодежь. Пусть все узнают, что скрывают от нас! И пусть мир станет лучше, настоящий, без фальши и обмана.
Вместе мы сделаем наш мир лучше, Жорик! Я верю в нашей силе и нашем космическом вайбе!